КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "МИКОЛАЇВСЬКИЙ ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ "ЧЕБУРАШКА" ГУБИНИСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

   





Освітня діяльність

 

 

 

Методичні рекомендації щодо здійснення освітньої діяльності з питань дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану

 

       Методичні  рекомендації  щодо  здійснення  освітньої  діяльності  з  питань дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану розроблені для працівників сфери дошкільної освіти. 

        Введення  в Україні  воєнного  стану  позначається  на  всіх  сферах  людського 

життя. Особливих змін зазнає освітня галузь, зокрема дошкільна. Чимало закладів дошкільної  освіти  (далі —  ЗДО)  не  працюють,  деякі —  приймають  тимчасово переміщених  осіб,  організовують  освітній  процес  дистанційно,  консультують батьків тощо. Є заклади, які працюють у звичному режимі.

     В умовах воєнного стану зазнала змін й організація роботи з кадрами, зокрема підвищення кваліфікації, інформаційна та методична підтримка педагогів. Сьогодення внесло корективи в освітянське життя та незмінним лишилося те, що  усі  ми  маємо  працювати  заради  наших  дітей.  Робота  кожного  наразі надзвичайно важлива.

        У  стані  війни  діти  дошкільного  віку  належать  до  найвразливішої  категорії 

населення.  Перебуваючи  в  небезпеці,  в  тривалому  стресовому  стані,  дитина позбавлена  нормальних  умов  для  розвитку  та  освіти.  Через  відчуття  тривоги, напруги,  страху,  невизначеності  ускладнюється  процес  повноцінної  соціалізації дитини.  Діти,  які  вимушені  бути  переміщеними  із  зони  активних  бойових  дій, стикаються  з  проблемою  соціальної  адаптації,  перебуваючи  в  нових  соціальних умовах.

Відповідь  на  запитання  щодо  організаційних  аспектів  діяльності  закладів дошкільної  освіти  дають  такі  нормативні  документи:  Закон  України  «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX; лист МОН № 1/3475-22 від 17.03.2022 «Про зарахування до закладів дошкільної освіти дітей із числа внутрішньо переміщених осіб».

 

                                                                                                                                              

Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу

 

 

       

Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в 

умовах воєнного стану можна дізнатися з листа МОН № 1/3737-22 від 29.03.2022.

Питання  організації  освітнього  процесу  у  закладах  освіти  регламентовано листом МОН № 1/3371-22 від 06.03.2022 «Про організацію освітнього процесу в умовах військових дій».

      Акцентуємо увагу на основних позиціях, які варто враховувати в організації освітнього процесу в закладах освіти у воєнний час.

Базовий компонент дошкільної освіти (2021), як стандарт дошкільної освіти, є  актуальним  у  будь-який  час.  Він  утверджує  політику  держави  у  галузі дошкільної освіти. Заклади дошкільної освіти мають відповідати його вимогам і під час дії воєнного стану.

     Наскрізними в організації освітнього процесу з дітьми будь-якої вікової групи мають бути такі ідеї та теорії:

- ідеї гуманістичної педагогіки, спрямовані на гуманне ставлення до дитини; 

- теорія природовідповідності,  за  якою у дитини  треба розвивати  задатки  та здібності, зберігаючи її природу; 

- ідеї про патріотичне і громадянське виховання, використання казки та гри у гармонійному розвитку особистості;

- ідея  солідарної  відповідальності  держави,  громади,  родини,  фахівців педагогічної  освіти  й  інших  професій,  причетних  до  піклування,  догляду  та розвитку дітей раннього і дошкільного віку.

       З-поміж  актуальних  питань  в  умовах  воєнного  стану  найважливішими  є такі:

- організація психологічної, методичної підтримки педагогічних працівників;

- підтримка дітей та батьків у складних ситуаціях;

- організація освітнього процесу з дітьми раннього та дошкільного віку;

- налагодження  зв’язків  і  підтримка  педагогічного  партнерства  ЗДО  з батьками вихованців, представниками територіальних громад;

- надання різних видів психолого-педагогічної підтримки дітям, батькам;

- здійснення  психолого-педагогічного  супроводу  дітей,  зокрема  й  з особливими освітніми потребами.

       Важливим  завданням  дошкільної  освіти  є  консолідація  зусиль  влади, закладів  освіти,  громадськості  з  метою  забезпечення  необхідних  умов  для розвитку, освіти, повноцінної соціалізації дітей і створення безпечного освітнього середовища. Постійний діалог між практиками, науковцями, засновниками ЗДО, представниками  громад,  державних  органів  дають  змогу  оцінити  та  визначити необхідні заходи в організації діяльності закладів у воєнний час та такі заходи, які будуть спрямовані на відродження дошкільної освіти у повоєнний період.

       Означені завдання мають реалізовуватися на різних рівнях.

На державному рівні цей процес  забезпечується  своєчасним  та миттєвим законотворчим реагуванням на освітні виклики, що постають в умовах воєнного стану.  Зокрема, 20  березня 2022  року  набув  чинності  Закон  України  «Про внесення  змін  до  деяких  законів  України  щодо  державних  гарантій  в  умовах воєнного  стану,  надзвичайної  ситуації  або  надзвичайного  стану».  Він  створює умови  для  відновлення  якісного  та  безпечного  освітнього  процесу  в  умовах воєнного  стану.  Державні  гарантії  педагогічним  і  науково-педагогічним працівникам визначає нова стаття 57-1 Закону України «Про освіту».

На  сайті  МОН  у  вільному  доступі  зібрано  матеріали,  з  допомогою  яких педагоги зможуть підготуватись до роботи, організувати освітній процес у нових умовах - «Сучасне дошкілля під крилами захисту».

 

    Відкрито дитячий онлайн-садок НУМО з відеозаняттями для дітей віком від 3 до 6 років (ЮНІСЕФ разом із МОН України). Всі випуски доступні до перегляду на  YouTube-каналах МОН та ЮНІСЕФ і  на  платформі MEGOGO.  Цей  проєкт  є платформою, на якій батьки та педагоги зможуть знайти розвивальні матеріали у відкритому доступі.

    Також для використання у роботі є корисними такі матеріали:

-  поради  з  надання  першої  психологічної  допомоги  людям,  які  пережили кризову подію; 

-  поради від експертів ЮНІСЕФ «Як підтримати дітей у стресових ситуаціях»; 

-  інформаційний комікс для дітей «Поради від захисника України»; 

- хрестоматія  для  дітей  дошкільного  віку  “Моя  країна –  Україна”  з національно-патріотичного виховання.

      Матеріали  для  дітей  дошкільного  віку  постійно  оновлюються  та поповнюються на сайті МОН.

На  регіональному  та  місцевому  рівнях  вирішення  окреслених  питань покладається  на  засновників  ЗДО  та  місцеві  органи  управління  освіти,  що полягають у:

- забезпеченні  матеріально-технічних  умов  для  надання  якісних  освітніх послуг;

- зарахуванні до ЗДО дітей раннього та дошкільного віку з числа внутрішньо переміщених осіб за місцем тимчасового проживання;

- залученні донорів з метою мобілізації фінансових та інших ресурсів із різних джерел для реалізації соціально та освітньо значущих неприбуткових проєктів, що спрямовані на захист дітей під час воєнного стану та у повоєнний час;

- налагодженні  партнерства  з  громадськими,  неурядовими  організаціями щодо  надання  підтримки  вихованцям  із  сімей,  які  перебувають  у  складних життєвих  обставинах,  із  числа  внутрішньо  переміщених  осіб,  а  також  дітям,  які живуть у місцях, розташованих на лінії зіткнення населених пунктів, пережили та переживають  травматичні  події  різного  характеру,  як-от:  розлука  з  рідними  та близькими;  тривале  очікування  звістки  про  рідну  людину,  телефонної  розмови, зустрічі  з  рідною  людиною;  втрата  близьких;  ночівля  у  бомбосховищі  під  час обстрілів; переселення (переїзд), адаптація до нових умов життя тощо;

- організації  підвищення  кваліфікації  та  фахової  підтримки  педагогів  з урахуванням  сучасних  реалій  (наприклад  з  досвіду  роботи  кафедри  дошкільної освіти КЗ «Запорізький обласний інститут ППО» ЗОР):

-  організація  дистанційного  навчання  педагогів  ЗДО  на  курсах  підвищення кваліфікації (далі — КПК) за затвердженим графіком із запланованим початком і реєстрацією та подовженням терміну завершення на період до 31.05.2022, що дає змогу  здобувачам  освіти  у  пролонгованому  режимі  виконати  навчальний  план  з урахуванням  реальних  подій  в  професійній  діяльності  (призупинення  освітньої діяльності  в  ЗДО;  влаштування  і  допомога  громадянам  із  числа  внутрішньо переміщених осіб; волонтерська діяльність, тощо) і власному житті (переміщення  на  безпечну  територію  і  погіршення  побутових  умов;  тимчасова  відсутність зв’язку, інтернету тощо);

- гнучкий розклад, цілодобовий доступ до освітньої платформи, вільний вибір часу роботи з матеріалами на дистанційному курсі та порядку виконання залікових робіт;

-  визначення  періодів  підведення  підсумків  навчання  в  групах  здобувачів  і поступове  надання  свідоцтва  про  підвищення  кваліфікації  тим,  хто  успішно завершив навчання;

-  доступність  консультування  здобувачів  викладачами  інституту  протягом пролонгованого періоду;

- створення КПК за освітньою програмою «Педмінімум» для надання освітніх послуг  педагогічним  працівникам,  які  не мають фахової  освіти,  але  здійснюють освітню діяльність і замінюють педагогів, які вибули з різних причин;

-  навчання  за  освітніми  програмами  за  другою  спеціалізацією  (фаховий модуль), для роботи за сумісництвом на посаді вихователя і керівника гуртка;

-  організація  постійно-діючого  консультаційного  пункту  з  питань  надання психологічної допомоги педагогам і батькам у роботі з дітьми щодо особливостей в освітній діяльності і взаємодії в існуючий ситуації та стресовому стані;

-  створення  сторінки  на  сайті  КДО  “За  мир  в  Україні”  з  питань  надання допомоги педагогам ( https://mkkdo.jimdofree.com/).

        На локальному рівні  ЗДО мають  стати  осередками,  які дають  змогу дітям отримувати  не  лише  знання  та  практичні  вміння  для  життя,  а  й  психолого-педагогічну підтримку, не втрачати відчуття приналежності до спільноти. 

Першочерговими завданнями ЗДО у воєнний час є:

- налагодження ефективної комунікації учасників освітнього процесу;

- відновлення освітнього процесу; 

- зарахування  до  закладу  дітей  раннього  та  дошкільного  віку  із  числа внутрішньо переміщених осіб за місцем тимчасового проживання;

- організація освітнього процесу в ЗДО для всіх дітей;

- своєчасне  надання  керівником  ЗДО  запиту  до  засновника щодо  наявності проблем і можливих шляхів їх вирішення;

- створення у ЗДО безпечних умов для всіх учасників освітнього процесу;

- створення  умов  для  підвищення фахового  рівня  педагогічних  працівників щодо  організації  освітнього  процесу  за  дистанційною  та  змішаною  формами організації освітнього процесу й надання педагогічної підтримки дітям раннього та дошкільного віку, у тому числі й з особливими освітніми потребами, їхнім батькам;

- здійснення  інформаційної  підтримки  та  психологічного  супроводу учасників освітнього процесу;

- здійснення співпраці з інклюзивними ресурсними центрами (далі - ІРЦ);

- застосування  інструментів  управлінської  діяльності  для  вирішення  надзвичайних ситуацій.

        В умовах війни педагогічні працівники мають бути готовими, спроможними повноцінно  надавати  освітні,  інформаційні,  консультаційні  послуги  сім’ям,  які виховують  дітей  раннього та  дошкільного  віку.  Саме  тому  питання  організації комунікації з учасниками освітнього процесу посідає ключове місце.

В  умовах  військових  дій  найбільшої  актуальності  набувають  системи комунікації  з  дітьми,  їхніми  батьками,  сім’ями,  педагогами,  що  дає  змогу встановити швидкий обмін інформацією, мобільність зворотного зв’язку. 

У  процесі  організації  комунікації  учасників  освітнього  процесу,  а  також  з метою покращення адаптації громадян із числа внутрішньо переміщених осіб із зон активних бойових дій працівники ЗДО мають надавати підтримку  інформаційну, методичну, консультативну тощо дітям та їхнім сім’ям:

- сприяти  організації  комунікації  дітей  та  їхніх  батьків  з  іншими  членами громади;

- створювати безпечний соціально-освітній простір;

- адаптувати  освітній  процес  в  умовах  війни  з  урахуванням  ситуацій,  що склалися;

- добирати  форми  і  методи  взаємодії  між  учасниками  освітнього  процесу відповідно до конкретної ситуації кожного;

- володіти  інформацією щодо ресурсного  забезпечення освітнього процесу в умовах дистанційної роботи;

- володіти навичками організації та проведення онлайн-заходів;

- налагоджувати комунікацію з учасниками освітнього процесу в телефонному режимі, через листування електронною поштою тощо.

       Технологічні  аспекти  організації  комунікації  з  учасниками  освітнього процесу. ЗДО  за  допомогою  сайту  може  організувати  взаємодію  всіх  учасників освітнього  процесу  й  створити  віртуальну  бібліотеку,  своєрідний  банк  освітніх ресурсів,  постійно  оновлювати  й  поповнювати  інформаційне  наповнення  сайту, використовувати  ресурси  онлайн-освіти,  забезпечити  залучення  тимчасово переміщених дітей та їхніх сімей до різних програм з дошкільної освіти.

        Задля  забезпечення  ефективності  комунікації  з  батьками,  вихователями  й усіма, хто  задіяний  в освітньому процесі, рекомендовано обрати оптимальні для здійснення кожного конкретного завдання канали комунікації.

      Основними  формами  онлайн-комунікацій  є:  відеоконференція,  форум,  чат, блог, електронна пошта, анкетування, соціальні мережі.

     Важливо  визначитися,  через  які  канали  комунікації  швидко  доходитимуть повідомлення до аудиторії, який канал зможе забезпечити оптимальний зворотний зв’язок, які формати для цих каналів застосувати, які супровідні матеріали (фото, відео, схеми) необхідно попередньо підготувати. 

     У процесі підготовчої роботи дуже важливо спрогнозувати емоції, які будуть відчувати  вихованці,  їхні  батьки,  педагоги  під  час  комунікації  та  скерувати  цей процес.

 

Рекомендації для батьків вихованців

 

     1. Співпрацювати з педагогічними працівниками ЗДО щодо організації освітнього  процесу  дітей  дошкільного  віку  в  дистанційному  форматі  в умовах війни.

     2. Підтримувати зв’язок з вихователями щодо місця перебування та стану здоров’я дитини.

     3. Відстежувати негативні наслідки пережитих психотравмуючих подій. Вони  можуть  проявлятися  не  одразу,  тому  дорослі,  вихователі  та  батьки, мають  постійно  стежити  за  психоемоційним  станом  дітей,  їхнім самопочуттям,  виявляти  хвилювання,  тривоги. Необхідно  звертати  увагу  на збудливість, тривожність, агресивність, заглиблення в себе. Також слід уважно стежити  за  здоров’ям дітей,  зокрема  сном,  апетитом, настроєм, частотністю вередування, наріканнями на головний біль тощо. Такі показники загального стану  здоров’я  дітей  переважно  є  об’єктивними  показниками  втоми, перевантаження, хвилювання, страхів та проявами наслідків психотравми.

      4. Пам’ятати, що щоденне спілкування та спільне проведення вільного часу з дитиною є запорукою її успішного подальшого майбутнього. Для дітей надзвичайно важливо відчувати повну емоційну присутність батьків. З цією метою  можна  послуговуватися  матеріалами,  які  розміщені  на  платформі розвитку дошкільнят НУМО, а також на сайті МОН «Сучасне дошкілля під крилами  захисту».  Допомагати  дитині,  якщо  в  неї  щось  не  виходить, підтримувати її, бути терплячими. Пам’ятати, що педагоги завжди готові до співпраці  з  питань  виховання,  розвитку  дитини  і  надання  необхідної професійної  допомоги,  не  зволікати  й  звертатися  до  них  за  порадами  та рекомендаціями.

      5. Дотримуватися  режиму  дня,  звичних  ритуалів,  що  допоможе дитині  встановити  зв’язок  не  лише  з  минулим,  а  взагалі  з  життям  та безпекою.

Сприяти  формуванню  у  дітей  навичок  безпечної  поведінки, використовуючи  рекомендовані  онлайн  матеріали  та  відео,  підготовлені МОН, ДУ «Український інститут розвитку освіти», ЮНІСЕФ.

 

Рекомендації для педагогів ЗДО

 

       1. Організовувати  освітній  процес  з  урахуванням  воєнної  ситуації  у населеному пункті (очне, змішане, дистанційне).

      2. Враховувати особливості дітей дошкільного  віку під час організації освітнього  процесу  в  дистанційному  форматі.  Такі  заняття,  у  разі  згоди батьків, з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку проводяться не більше 10 хвилин, старшого дошкільного віку — 15 хвилин.

       3. Перевіряти  технічне  налаштування,  обов'язково  звертати  увагу  на налаштування веб-камери,  її необхідно встановити на рівень очей або трохи вище, адже діти повинні бачити очі педагога, важливо дивитися у камеру.

     4. Під  час  зйомки  прагніть  до  створення  коротких  і  дидактично продуманих  відеороликів.  Два  п'яти  хвилинних  відео  будуть  переглянуті  з набагато більшою ймовірністю і корисністю, ніж одне десятихвилинне.

     5. Використовуйте режим демонстрації екрану. Простий спосіб створити відеозаняття —  це  записати  показ  ваших  слайдів. Але  не  забувайте, що  це досить швидкий спосіб втомити дітей, якщо ви не тримаєте екран активним. Слайди  повинні  бути  рухомими.  Додайте  більше  переходів  і  анімацій, використовуйте  курсор  миші  або  режим  малювання,  щоб  виділити, підкреслити щось важливе на слайді.

     6. Співпрацювати та організовувати зворотний зв’язок з батьками дітей, через вебсайт закладу, програми Skype, Viber, WhatsApp, Telegram та соціальні мережі  з питань  стану  здоров’я дитини,  особливостей навчання,  виховання, розвитку  дітей  при  використанні  дистанційного  та  змішаного  видів комунікації. Результати зворотного зв’язку сформують основу для планування консультативної та методичної допомоги батькам з різних питань виховання дітей.

     7. Інформувати  батьків щодо  допомоги  дітям  у  подоланні  негативних наслідків травмуючих подій та адаптації до нових обставин їхнього життя. Для цього практичні психологи мають  вести постійне  спостереження  за ними,  а вихователі —  враховувати  в  освітній  роботі  дані  моніторингу  психічного стану  дітей,  організовувати  емоційнопідтримувальну  мовленнєву комунікацію,  використовувати  індивідуально  дібраний  комплекс  технологій психолого-педагогічного супроводу.

     8. Формувати  бібліотеку  онлайн-матеріалів  для  організації  освітнього процесу.  Бібліотека  може  зберігатися  у  хмарі  з  подальшим  надсиланням доступу усім стейкхолдерам.

    9. Використовувати публікації психолого-педагогічного та методичного спрямування, зокрема на сайті МОН “Сучасне дошкілля під крилами захисту” у Telegram-каналі «Підтримай дитину» https://t.me/pidtrumaidutuny.

      10. Проводити роботу з батьками щодо психологічного супроводу дитини у  воєнний  час,  надавати  консультативну  підтримку  щодо  допомоги  дітям впоратися з тривожністю під час воєнних дій.

     11. Залучати  дітей  до  самостійного  виготовлення  поробок,  малюнків, будь-яких проєктів, адже швидке усвідомлення результату підвищує відчуття спокою і сили.

 

СУЧАСНІ  ЗАНЯТТЯ

 

Основною формою навчання дошкільнят у процесі організованої пізнавальної  діяльності було й лиша­ється заняття.

 Що таке сучасне заняття в сучасному дошкільному закладі?

 Які види й типи занять описано в літературі та реально застосовуються на практиці?

 

  1. ·        домінантні
  2. ·        тематичні
  3. ·        інтегровані,
  4. ·        комбіновані,
  5. ·        комплексні,
  6. ·        сюжетні,
  7. ·        сюжетно-ігрові,
  8. ·        літературні,
  9. ·        худож­ні

 

Упорядкування та характеристика основних видів занять з різних позицій

 

З позиції спрямова­ності змісту  односпрямовані  або однопредметні  заняття,  зміст яких лежить у площині однієї галузі знань, а хід переважно 

обмежується одним видом    діяльності.

 

 Позитивним є те, що більшість предметних за­нять, які є, по суті, навчально-пізнавальними, дають  можливість формувати в дошкільнят чітку систему уявлень, знань, певні вміння й  навички у межах окремих освітніх галузей (математики, розвитку мовлення, ознайомлення з природою, образотворчої діяльності тощо).

Негативне пріоритетною лишається навчально - дисциплінарна модель взаємодії, домінує  пояснювально - ілюстративний метод навчання, що часто призводить до зниження  пізнавального  інтересу, формування в  дошкільнят інтелектуального споживацтва.

 

Предметне заняття може бути тематичними, коли всі завдання, що їх педагог планує розв'язати підпорядковані розкриттю певної теми засобами конк­ретної діяльності. Всі зусилля вихователів і дітей спрямовані на реалізацію програмових завдань, які нерідко характеризуються дуже слабкою прив'язкою до життя.

 

Комбіноване заняття – складається із декількох частин ( як правило з двох). Зовсім не пов’язаних між собою. До кожної частини комбінованого заняття ставиться мета. Яка вирішується протягом всього заняття.

 

Домінантні заняття -  будуються на основі комбінованого. Коли вихователь приділяє увагу одному питанню. Проблемі. Розділу. Тобто робить акцент на цьому виді діяльності з дітьми. Останні види діяльності є як додатковими. Домінантні заняття можуть мати тему  та сюжет.

 

Принцип інтеграції - дає змогу забезпечити системність знань дітей. Відтак  паралельно з предметними проводяться різноспрямовані, або міжпредметні  заняття, зміст яких об'єднує різні галузі знань та види діяльності. До цієї групи  віднесяться інтегровані та комплексні заняття.

·        Інтегроване заняття – засноване на процесі обєднання окремих елементів навчання та виховання в єдину цілісну систему, серія занять спрямована на формування у дитини цілісного світосприймання.

Оскільки в інтегрованому заняті поєднуються різні види діяльності та

розширюється  інформаційне поле, воно триваліше в часі за традиційне

предметне заняття.

    Так, у старшій групі його тривалість може становити 40 - 45 хвилин.  При цьому різноманітність способів навчання, регулярна зміна видів діяльності,  емоційна насиченість заняття дають змогу зберегти високий рівень  працездатності дітей і педагога.  Сигналом до закінчення заняття є зниження пізнавальної активності 

дітей, поява перших ознак втоми.

·        Комплексне заняття – складається з декількох взаємопов’язаних між собою частин, які підпорядковані одній меті, доповнюючи одна одну та складаючи єдине ціле.

Інтегроване чи комплексне заняття обов'язко­во тематичне, оскільки тема в такому занятті є стриж­нем, ключовою ідеєю, віссю, навколо якої об'єднуються різні види діяльності та різні галузі знань.

За ди­дактичними цілями:

·        заняття з формування нових знань

·        заняття із закріплення раніше засвоєних знань  

·        заняття з контролю якос­ті засвоєння знань, умінь, навичок або підсумкові.

 

       Види занять за дидактичними цілями

 

Заняття з формування нових знань

Заняття з закріплення  раніше засвоєних знань

Контрольно – оцінні заняття (підсумкове)

Предметне

Інтегроване

Інтегроване, комплексне предметне

Навчально – ігрове

Навчально – ігрове

Заняття – змагання

Вікторина, конкурс

Сюжетно – ігрове

Заняття - гра

Навчально – пізнавальне

 

 

 

·                    на основі дидактичного матеріалу

·                    на основу літературного тексту

·                    з елементами експериментування

 Навчально-ігровим вважається заняття, в якому для реалізації навчальних завдань активно застосову­ють елементи гри. В основу такого заняття можуть бути покладені ігровий чи літературний сюжет.

Навчально-пізнавальне заняття за характером діяль­ності наближене до урочного типу. Побудовано на основі застосування дидактичного матеріалу.

Сюжетно-ігрове заняття - наявність єдиної сюжетної лінії, Ігорові елементи можуть бути представлені театралізацією, драматизацією, ігровими ситуаціями, рухливими, словесними іграми. Сюжет передбачає застосування різних видів завдань, водночас дії дітей і вихователя у процесі виконання завдань не регламентовані жорстко.

Сюжетне заняття потребує облаштування середовища відповідно до задуму.

Ігрове заняття - має свою специфіку - цілісність  структури — задуму, ро­лей, сюжету, правил, дій, підсумків тощо, підпорядко­вує гру розв'язанню суто навчальних завдань. І тоді іг­рове заняття стає просто заняттям з використанням ігрових елементів.

Заняття-гру можна побудувати на ос­нові певного сюжету — ігрового. Окрім ігрового сюжету, це заняття повинно мати всі інші ознаки гри: ігрові ролі, ігрові правила, ігрові дії, підбиття підсумків гри. На від­міну від попереднього виду, заняття-гра має тренінговий характер, діти вправляються у застосуванні тих чи інших способів дії, закріплюють, уточнюють чи розши­рюють здобуті раніше знання.

 

Якщо в сюжетному занятті вихователь є ключовою фігурою, то в занятті - грі його роль - диригувати грою, допомагати дітям  створювати та розгортати ігровий сюжет. Він також може бути лдним із її учасників.

 

Заняття-змагання не обов'язково має бути спортивного характеру. Це можуть бути інтелектуальні змагання — турнір знавців чи вікторина з будь-якої галу­зі знань; художній конкурс, виставка, учасники якої де­монструють свої художні таланти.

З огляду на психологічні особливості дошкільнят, доцільність занять-змагань очевидна лише стосовно старших дітей, причому має домінувати саме процес презентації досягнень, а не її порівняння.

 

 За способом організації розподіляють­ся на:

·        групові  тобто з усією групою ді­тей (традиційно такі заняття називаються фронтальни­ми),

·        підгрупові (кількість дітей — від 8 до 15), у сучасних умовах це переважно з половиною групи;

·        індивідуально-підгрупові (від 4 до 8 дітей)

·        індивідуальні (від 1до 4 дітей)

 

Типи занять за способом організації

 

Групове

Підгрупове

Індивідуальне

Інтегроване

Предметне

Предметне

Комплексне

 

На основі застосування дидактичного матеріалу

 

Протягом дня до­сить спланувати й правильно провести одне групове заняття,   одне - підгрупове та одне індивідуальне.

 

Найдоцільніший спосіб організації інтегрованого чи комплексного заняття — загальногруповий, оскільки вихователь застосовує різні види діяльності, що змінюють один одний, використовує різноманітні засоби, що робить

його результативним, та й за емоційною насиченістю таке заняття майже 

неможливо повторити двічі.

Предметні, односпрямовані заняття - з огляду на дані психологічних, медичних і  педа­гогічних досліджень, які свідчать про низький рівень розвитку психічних процесів у значного числа дошкільнят, несформованість з  різних причин навичок навчальної діяльності, характерну для багатьох дітей гіперактивність - доцільніше проводити навчально-пізнавальне заняття підгрупами, оскільки вихователеві легше організувати індивідуальну

роботу з невеликою кількістю ді­тей: надати їм допомогу, скоригувати власні дії.

Індивідуальні заняття - значна кількість вихователів змішують поняття індивідуальна робота та індивідуальне заняття. Індивідуальна робота, по суті, є реактивною дією на кожний окремий професійний випадок, яких під час робочого дня  трапляється без ліку і які потребують адекватного реагування (Василько не  вимовляє звук "К", Марійку слід навчити ініціювати свої дії, пропонувати себе як  ігрового партнера,  Оле­га— вправляти в стримуванні агресивних проявів тощо).

Індивідуальне заняття можна визначити як сплановану дію, важливий елемент 

системи навчання, що є незмінним для усіх дітей групи - індивідуальне заняття 

може проводитись у будьякий, зручний для вихователя і дітей час (прийом,  прогулянка, самостійна діяльність, вечірній час), що дає можливість максимально  враховувати індивідуальні особливості та потреби кожної дитини (для "совенят", 

наприклад, індивідуальні заняття доцільніше проводити в другій половині дня).