З метою  створення  безпечних  умов перебування в закладах освіти всіх учасників освітнього процесу в умовах збройної агресії за закладом закріплено відповідальну особу: заступник начальника відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Новомосковського районного управління Головного управління   ДСНС України в Дніпропетровській області підполковник   служби цивільного захисту                                                                               

 БЕСАРАБ ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ

Інформаційне поле переповнене тривожними новинами про повномасштабне російське вторгнення, однак попри все найголовніше зараз — не піддаватися паніці та підтримувати одне одного. Особливо, коли мова йде про дітей.

На сьогоднішній день психологи застерігають,  що деякі батьки надто буквально сприймають поширене твердження «…діти все розуміють…»  і не ламають собі голову над тим, як правильно і делікатно пояснити дитині, що в Україні відбувається повномасштабна війна. 

«Якщо ми не будемо давати дітям чітку картину світу, пояснювати, що йде війна, що на ній гинуть люди, то вони фантазуватимуть і придумуватимуть свої варіанти того, що відбувається», – пояснює докторка психологічних наук Вікторія Горбунова. І ці фантазії, каже вона, зазвичай ще страшніші за реальність.

Діти бачать і розуміють світ очима своїх батьків. Понад усе їх травмує невпевненість батьків. Діти хочуть бачити своїх батьків врівноваженими та впевненими людьми.

За хаотичних умов діти орієнтуються в своїй поведінці на дорослих. Якщо батьки обтяжені почуттям безпорадності, діти також загубляться в цьому ж почутті. Втім, якщо батьки, висловлюючи своє щире занепокоєння ситуацією, не піддаються почуттю вразливості і безсилля, а натомість обговорюють ситуацію якомога відкритіше, слухаючи і втішаючи дітей, то вони можуть почуватися в безпеці і під надійним захистом своїх батьків.

Війни бояться всі. Війна перевертає життя з ніг на голову – за мить людина опиняється у надзвичайній ситуації. Загалом дорослі зазвичай набагато конкретніше усвідомлюють небезпеки воєнної ситуації. Але, попри свій страх вони можуть створити для дітей «безпечний простір»: зрозуміло пояснити дітям світ; захистити їх від надлишку інформації; мотивувати до потрібних дій і підтримувати дітей під час їх виконання; підтримувати, гратися з дітьми та слухати і чути їх. 

ЯК ПІДТРИМУВАТИ ДІТЕЙ ПІД ЧАС ВІЙНИ?

1. Зберігайте нормальний уклад життя (наскільки це можливо). 

Якщо є така можливість, то дітям бажано продовжити займатися своїми звичними справами й обов’язками. Безпосередньо після травматичної події може знадобитися деякий час, щоб відійти від початкового шоку, і на цей час щоденні рутинні справи можуть бути скасовані. Але коли мине кілька днів, загалом корисно повернутися до нормального стану й укладу, наскільки це можливо. Це дає дітям підтримку в подоланні травматичних ситуацій та допомагає їм зрозуміти, що нормальне життя все ще існує. 

У кризових ситуаціях від дітей часто очікують, що вони поводитимуться дуже по дорослому. Хоча ситуація цього й вимагає, та все ж треба дозволити дітям залишатися дітьми або навіть поводити себе як маленькі. У дітей може відбутись регресія до більш раннього ступеня розвитку. Це нормально. Це психологічна форма самозахисту, яка переносить назад в час, коли життя було стабільним, а маленький світ дитини – безпечним і надійним. 

Така регресія може виявлятися в різних формах поведінки: деякі діти можуть потребувати надзвичайно багато фізичного контакту, щоб почуватися в безпеці (обіймайте стільки, скільки вони того потребують); деякі діти можуть знову почати мочитися в постіль; навіть старші діти можуть плакати (дозвольте дітям висловлювати свої почуття). 

Це така обстановка, у якій діти можуть почуватися у безпеці принаймні один раз на день попри загальну нестабільність навколо. 

Ігри. Пограйтеся з дітьми. Найкращі ігри в такі складні часи – це ігри, в які діти можуть грати всі разом без суперництва. Ось декілька прикладів таких ігор: 

• Плескання в долоні: Усі учасники стають в коло і плескають в долоні по колу. Спочатку естафета переходить повільно, тоді пришвидшується від однієї дитини до іншої. Діти можуть самі вирішити, чи плеснути в долоні один раз (тоді естафета перейде далі), чи плеснути двічі (тоді естафета зміняє напрямок руху).

 • Рух по колу. Спочатку одна дитина в колі вибирає і задає певний рух. Наступна дитина повторює рух, і так він проходить по всьому колу, неначе хвиля. Тоді вже інша дитина задає свій рух, який передається по колу, і так доти, доки всі діти не «запустять» свій рух. 

• Перша дитина каже слово, яке може бути початком речення. Наступна повторює це слово і додає наступне, і так далі. Слова мають бути граматично узгоджені, щоб вийшло речення. Побачите, яке речення вийде у групи. 

• Схожу вправу можна зробити й на грифельній дошці. Перша дитина малює лінію, а тоді хтось наступний продовжує її своєю. Всі діти можуть намалювати по одній або по дві лінії. В кінці вийде малюнок, створений групою. 

Багато таких ігор можна вигадати самотужки. Вони не потребують якихось особливих допоміжних матеріалів і можуть тривати як декілька хвилин, так і набагато довше, якщо потрібно. 

Заохочуйте дітей побавитися! Дайте їм простір для гри! 

Розповідання історій. Усі діти люблять слухати різні історії. Сила уяви дозволяє їм мандрувати до світів, де ці історії відбуваються. Це також своєрідні «острівки» в морі щоденного стресу, адже діти можуть просто посидіти деякий час і послухати оповідку про зрозумілий, впорядкований світ, де зрештою все закінчується щасливо. Перед сном варто розповідати життєрадісні історії, щоб діти могли заспокоїтись і розвіятись. 

         Дітям можуть стати в пригоді речі, які уособлюють тих, кого вони люблять, щоб впоратися з власними страхами і станом відокремленості. Тому дітям бажано мати такі «об’єкти переносу», наприклад, невеличку іграшку, яку їм подарував тато, або фотографію мами. Слід дозволити дітям мати ці об’єкти при собі повсякчас, куди б вони не йшли.

Для дітей молодшого віку лялька, ведмедик або навіть якийсь особливий клаптик тканини можуть бути невід’ємною запорукою відчуття безпеки. Дітям, в яких немає таких допоміжних «об’єктів переносу», можна запропонувати придумати або створити для себе такий об’єкт. 

Говоріння й слухання.У дітей має бути дорослий, до якого вони можуть звернутися, щоб поговорити про свої страхи або проблеми. Заохочуйте дітей розповідати, як вони себе почувають, висловлювати свої переживання й почуття. Дітям необхідно мати можливість поговорити про жахіття, які вони пережили. Але не примушуйте їх говорити – просто запропонуйте. Дозвольте дітям задавати питання і відповідайте на них максимально чесно та прямо. 

Рольові ігри. Деякі діти можуть не захотіти говорити про те, що з ними сталося. Однак у своїх іграх вони часто розкривають те, що обтяжує їхню свідомість, відтворюючи свій досвід через ролі, граючи разом з іншими дітьми або з фігурками, ляльками чи плюшевими іграшками. Ці рольові ігри можуть допомогти інтегрувати ситуацію та почуття, пов’язані з нею. 

Малювання олівцями й фарбами. Багато дітей можуть висловити свій стан, як тільки у них в руках опиняться фломастери і аркуш паперу. Дозвольте дітям створювати такі маленькі витвори мистецтва. Ви можете спробувати поговорити з деякими дітьми про їхні малюнки – але не змушуйте їх. Іноді малювання стає для дитини єдиною можливою формою самовираження.

Щоденник. Дітям старшого віку часто буває простіше висловитися в письмовій формі. Слід заохочувати дітей вести щоденник – цьому «другу» вони можуть у будь-який момент розповісти все, що захочуть. Можливо, хтось із них навіть «задокументує» цілком серйозні звіти про перебіг ситуації. 

Підтримка, яку ви надаєте дітям поруч з вами у такі важкі часи, має величезне значення для них! Але, будь ласка, не забувайте про власні потреби. Подбайте про те, щоб у вас був час відпочити, й набратися сил. Крім того, знайдіть когось, з ким ви можете поговорити про те, ви самі зараз переживаєте.

Основні зусилля під час реалізації головного завдання зосереджено на:

• виконанні вимог нормативно-правової бази щодо захисту учасників освітнього процесу від факторів ураження внаслідок надзвичайних ситуацій;
•  забезпеченні готовності закладу дошкільної освіти щодо оперативного реагування на надзвичайні ситуації та ліквідації їх наслідків;
• плануванні й проведенні ефективних попереджувальних заходів цивільного захисту задля забезпечення безпеки учасників освітнього процесу, зниженні ризику загибелі людей та зменшення матеріальних витрат.

       Задля підвищення якості та ефективності подальшого рівня підготовки щодо дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій різного характеру:

1. Створено систему управління з питань ЦЗ у закладі  відповідно до Кодексу цивільного захисту України та інших галузевих і міжгалузевих нормативно-правових документів з цивільного захисту і безпеки життєдіяльності.

2. Забезпечується:

 запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і вживання заходів щодо зменшення збитків, витрат у разі їх виникнення;

 оповіщення персоналу закладу щодо загрози й виникнення надзвичайних ситуацій, постійне інформування працівників щодо виникнення ситуацій, що несуть загрозу життю і здоров’ю

захист всього особового складу об’єкту освіти від наслідків надзвичайних ситуацій.

3. Проводяться вступні і первинні інструктажі із працівниками під час прийняття на роботу і за місцем праці з питань ЦЗ, пожежної та техногенної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях на підставі затвердженої тематики, інструкцій, планів реагування, інших нормативно-правових актів з питань ЦЗ, техногенної та пожежної безпеки.

4. Здійснюється навчання працівників згідно з програмами підготовки до дій у надзвичайних ситуаціях, а також під час проведення спеціальних об’єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту.

5. Освітньо-виховна робота з дітьми дошкільного віку спрямовується на формування достатнього та необхідного рівня знань і умінь для безпечного перебування в навколишньому середовищі, формування елементарних норм поведінки у надзвичайних ситуаціях і запобігання пожежам від дитячих пустощів з вогнем.

6. Проводяться об’єктові навчання і тренування з питань ЦЗ під час «Місячника безпеки життєдіяльності серед учасників освітнього процесу», «Днів цивільного захисту» та «Тижня безпеки дитини» з охопленням всіх учасників освітнього процесу.

7. Забезпечується практичне відпрацювання навчальних питань з ЦЗ, порядку дій персоналу на випадок евакуації з приміщення, надання домедичної допомоги. З максимальним наближенням до можливої надзвичайної ситуації.

8. Поводиться дієвий контроль за якістю навчання з ЦЗ особового складу.

9. Поновлено інформаційно-довідкові куточки з питань ЦЗ, безпеки життєдіяльності з урахуванням заходів, передбачених планом реагування на надзвичайні ситуації, інформацій про наявні можливості та ресурси закладу, організації з протидії небезпечним факторам.

10. Активізовано просвітницько-профілактичну роботу з питань ЦЗ, безпеки життєдіяльності серед батьківської громадськості.

Система  цивільного захисту та організація Тижня безпеки 

Метою цивільного захисту дошкільного закладу є завчасна підготовка об’єкта до захисту від наслідків надзвичайних ситуацій, зниження втрат, своєчасне проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

Відповідальність за організацію та стан цивільного захисту, постійну готовність його сил і засобів до проведення зазначених робіт покладається на начальника цивільного захисту — керівника ЗДО.  

Робота з цивільного захисту організовується шляхом видання наказів, розпоряджень і вказівок начальника ЦЗ, та рішень місцевої адміністрації. Посадова особа з ЦЗ організовує та забезпечує безперервне управління цивільним захистом об’єкта, розробляє план дій, періодично коригує та забезпечує його виконання, сприяє створенню необхідної матеріальної бази, організовує і контролює навчання працівників.

На основі нормативних державних документів створюється допоміжна документація ЦЗ закладу, а саме:

• Робочі папки відповідальних осіб, які включають плани роботи, функціональні обов’язки, схеми оповіщення, порядок дій в надзвичайній ситуації;
•  План реагувань на надзвичайні ситуації;
• Номенклатуру матеріального резерву;
• Тематичний план навчання усіх учасників освітнього процесу;
•  Схеми евакуації;
•  Протоколи засідань комісії з надзвичайних ситуацій (засідання проводяться не рідше ніж 1 раз у квартал);
• Журнали обліку занять та відпрацювання планів евакуації (згідно плану роботи);

       Одне із провідних завдань – навчити дітей відповідати за власне і чуже життя та здоров’я, впевнено почуватися у будь-яких ситуаціях і приходити на допомогу іншим. Роботу з реалізації визначених завдань ми здійснюємо за такими напрямками:

• ведення документації;
• робота з педагогами;
•  робота з дітьми;
•  робота з батьками.

В кожній групі є Куточки безпеки, укомплектовані дидактичними, сюжетно-рольовими іграми, дитячою літературою, плакатами з правилами поведінки, виставками та ін. В коридорах та холах нашої дошкільної установи є пожежні щити та інформаційно-просвітницькі стенди за допомогою яких закріплюються набуті знання. Щомісяця матеріали стендів оновлюються тому інтерес до них не втрачається.

Під час проведення Тижня організовується освітня робота з дітьми з основ безпеки життєдіяльності відповідно до навчального плану дошкільного закладу та орієнтовної тематики навчання дітей з питань особистої безпеки та норм поведінки у НС.  Кожен день Тижня присвячений освітній роботі з малюками за одним із видів безпеки. Педагогам дошкільного закладу надається професійна самостійність і право вільного вибору, методів і засобів роботи з дітьми.  Основна мета такої цілеспрямованої роботи – якомога повніше підготувати дітей до розв’язання складних життєвих ситуацій, навчити їх захищати себе від небезпеки, а також запобігати дитячому травматизму. Крім заходів, що організуються безпосередньо вихователем, під час тижня безпеки обов’язково створюються умови для самостійних форм дитячої діяльності.

Щоб навчити усіх учасників освітнього процесу діяти зібрано та рішуче, не розгубитися у випадку виникнення надзвичайних ситуацій, у закладі проходить День цивільного захисту. Головна умова успішного проведення «Дня ЦЗ» – його насиченість саме практичними заходами: відпрацювання прийомів користування ЗІЗ, проведення протипожежних, герметизаційних і евакуаційних тренінгів, відпрацювання практичних дій відповідно до «Плану дії в НС» тощо. По завершенню відпрацювання заходів загального плану з підготовки і проведення «Тижня безпеки дитини» у закладі дошкільної освіти керівник складає наказ за підсумками проведеної роботи.

Вивчення та оцінка стану готовності дошкільного закладу до реагування на НС, надання домедичної допомоги постраждалим, проводиться під час підготовки та проведення тренування з працівниками дошкільного навчального закладу за діями у надзвичайних ситуаціях. Навчання персоналу ЗДО, визначається темами загальної підготовки їх до захисту та дій в надзвичайних ситуаціях, здійснюється як самостійно, так і на заняттях у складі навчальних груп або штатних підрозділів під керівництвом їх начальників. Навчальні групи, їх керівники (начальники), зміст і порядок підготовки постійного складу працівників ДНЗ за тематикою цивільного захисту визначає начальник ЦЗ своїм наказом.

Робота з організації безпеки життєдіяльності дітей не буде ефективною без співпраці та активної допомоги батьків.

У нашому дошкільному закладі застосовують різні методи просвітницької роботи з родинами вихованців:

• загальні батьківські збори з представниками різних служб;
• консультації, тренінги, відео-перегляди;
• педагогічно – інформаційні стенди;
•  індивідуальна робота та бесіди з батьками.

Результатом спільної роботи мають стати знання та навички малечі з різних видів безпеки життєдіяльності.

Діти – найменш захищена частина суспільства. Опинившись в епіцентрі екстремальних подій, вони не завжди вміють і знають як діяти в несприятливих умовах, що часто приводить до невтішних наслідків.   Обов’язок кожного дорослого – вберегти дитину від усіх негараздів, які можуть з’явитися на шляху маленького громадянина нашої держави.

СИСТЕМА ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ В ЗДО

Сучасні засоби зв’язку дають змогу повідомляти про небезпеку пожежі значно швидше, ніж то було раніше. Проте за умови, що системи пожежної сигналізації належно експлуатують.  В нашому закладі у  2017 році була встановлена автоматична установка пожежної сигналізації (АУПС).

Які переваги у автоматичної установки пожежної сигналізації (АУПС):

ü швидке виявлення та сигналізація про виникнення пожежі;

ü своєчасний виклик пожежних підрозділів та оповіщення про пожежу людей, що перебувають у зоні можливої небезпеки;

ü дозволяє швидко локалізувати осередки пожежі, здійснити евакуацію та вжити необхідних заходів щодо гасіння пожежі.

Система оповіщення про пожежу забезпечує передачу сигналу оповіщення одночасно по всьому закладу, а при необхідності – послідовно або вибірково в окремі його частини. Для передачі текстів оповіщення та керування евакуацією допускається використовувати внутрішні гучномовники.

Принцип роботи автоматичної установки пожежної сигналізації (АУПС):

При спрацюванні хоча б одного зі сповіщувачів на приймально-контрольний прилад надходить сигнал «ПОЖЕЖА» при цьому місце займання визначається номером шлейфа (променя), який видав сигнал «ПОЖЕЖА». Адресовані пожежні сповіщувачі включають  в мережі як радіального, так і кільцевого  типу: адреса займання визначається місцем установки оповіщувача, який видав сигнал «ПОЖЕЖА», за його адресним номером.

 За способом передачі повідомлення (сповіщення) про пожежу поділяють на:

-         автономні;

-         централізовані.

    В автономних установках АУПС сигнал тривого «ПОЖЕЖА» від сповіщувача надходить на приймально-конрольний прилад, який встановлюється у приміщенні з цілодобовим перебуванням чергового персоналу. Черговий телефонує на приймальний  пост пожежної охорони і передає необхідну інформацію.

  У централізованих  АУПС сповіщення про пожежу від приймально-контрольних приладів передається через канал зв’язку на централізований пульт пожежного спостереження.

Одним з основних елементів АУПС є пожежні сповіщувачі – пристрої, що формують сигнал про пожежу. 

 ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор ЗДО «Чебурашка»

__________ Тетяна КОМІССАРОВА

02.01.2024р.

ПЛАН

роботи комісії з питань надзвичайних ситуацій

КЗ «Миколаївський ЗДО «Чебурашка» Губиниської селищної ради

на 2024  рік

Голова комісії з питань надзвичайних ситуацій                                     Юлія СОБЕСЬКА

Секретар комісії                                                                                            Мотрона ЛИСОГОРЯ

АЛГОРИТМ ДІЙ

посадової особи при отриманні інформації про вчинення   (загрозу вчинення) діяння з ознаками терористичного акту

1. Посадова особа підприємства, організації, установи, військової частини при отримані інформації про вчинення (загрозу вчинення) діяння з ознаками терористичного акту, підозрілих осіб можливо причетних до підготовки та скоєння терористичного акту негайно доповідає своєму керівництву і через нього (а за відсутністю – через чергового установи або особисто) повідомляє органи УМВС, УДСНСУ, УСБУ в Харківській області (700-16-61), органи місцевого самоврядування.

У випадку, коли об’єктом терористичного посягання є об’єкт або особи, які знаходяться під юрисдикцією іноземної держави (у т.ч. транспортний засіб з міжнародним захистом, що прямує територію України), про це повідомляються органи місцевої державної влади для подальшого  сповіщення ними МЗС України.

2. Черговий органу місцевої влади, підприємства або посадова особа, яка приймає повідомлення про теракт, повинні намагатись по можливості уточнити і мати наступні дані:

• джерело отримання інформації;
• час і точне місце події (адреса);
• характер діяння (вибух, погроза вибуху, захоплення заручників чи ін.);
• об’єкт посягання;
• кількість терористів, їх вимоги, озброєння, прикмети чи установчі дат;
• обстановка, що склалась на останній час на об’єкті посягання;
• заходи, які вжиті адміністрацією або присутніми з реагування на подію.

Про прийняття повідомлення та отримані дані черговий або посадова особа негайно сповіщають органи МВС – ДСНС – СБ України, записує час і прізвище особи, яка прийняла повідомлення.

Відсутність повних даних не звільняє посадову особу від термінової  доповіді.

3. Адміністрація об’єкту посягання з отриманням повідомлення та доведення інформації до правоохоронних органів повинна організувати:

– посилення охорони і пропускного режиму наявними силами;

– терміновий збір керівників і працівників режимних, охоронних, аварійно-рятувальних служб (якщо такі є);

– тимчасове призупинення функціонування об’єкту або його окремих ланок, виведення за його межі вільного персоналу, встановлення осіб, які опинилися у заручниках;

– надання допомоги потерпілим;

– зустріч правоохоронних органів.

4. Місцеві органи виконавчої влади і самоврядування у випадку вчинення теракту та підпорядкованій їм території, за узгодженням із керівником регіональної координаційної групи АТЦ, у разі потреби організовують:

а)  транспортне забезпечення, у т.ч. спільне з органом МНС і адміністрацією об’єкту – евакуацію населення і вільного персоналу об’єкту посягання;

б)  продовольче забезпечення учасників операції (продукти, питна вода);

в) доставку продуктів, тютюнових виробів, ліків, грошей та ін. на вимогу терориста;

г)    забезпечення житловими приміщеннями евакуйованого з небезпечної зони населення ;

д)  підготовку медичних закладів для прийому можливих потерпілих.

1. Характерними ознаками наявності вибухового пристрою можуть бути:
2. Знаходження у громадських місцях, транспорті валіз, кейсів, пакунків, коробок та інших предметів, залишених без нагляду власників;
3. Отримання адресатом поштового відправлення від невідомого відправника, наявність у відправленні явного дисбалансу, нестандартний вигляд посилочної тари;
4. Наявність у предметів характерного вигляду штатних бойових припасів, вибухових речовин, засобів або їх елементів;
5. Наявність у виявлених предметів звуку працюючого годинникового механізму, запаху бензину, газу, розчинника, хімічних речовин, диму, що виходить з предмету тощо:
6. Наявність у підозрілого пристрою елементів (деталей), що не відповідають його прямому призначенню (сигнальні лампи, світлодіоди, радіоплати, перемикачі, елементи живлення і т. ін.) або додаткового контакту з навколишніми предметами (антена, вмонтований електричний дріт, натягнутий шнур або мотузка);
7. Невідповідність маси дійсному призначенню або вигляду предмета (наприклад – вага коробки від цукерок, банки від кави, книги і т.ін.);
8. Наявність у дверях, вікнах будь-яких сторонніх предметів – закріпленого дроту, ниток, важелів, шнурів тощо;
9. Наявність стороннього сміття, свіжооштукатурених та свіжопофарбованих ділянок стін, стелі, підлоги, порушення ґрунту, покриття на газонах, тротуарах, за відсутності пояснень щодо їх виникнення у відповідних служб.
10. Наявність у контрольованих зонах залишеного автотранспорту, сторонніх чи нічийних приладів, механізмів, тимчасових споруд, будівельних матеріалів і конструкцій тощо.
11. Намагання особи з предметом у руках чи у специфічному одязі, що дозволяє приховувати вибуховий пристрій, за будь-яких обставин безпосередньо наблизитися до об’єкту охорони чи маршруту його пересування. У разі, якщо особа намагається безпосередньо застосовувати підозрілий предмет, по можливості не дати їй випустити предмет з рук та використати тіло особи як екран для гасіння у разі вибуху пристрою.

Категорично забороняється самостійно проводити з підозрілим предметом будь-які дії (торкатися, нахиляти, відкривати, переміщувати, підіймати, перерізати  та ін.).

Пам’ятайте, що марна втрата часу при загрозі вибуху може призвести до людських жертв!

В усіх випадках про виявлення ознак вибухового пристрою, підозрілих предметів, осіб повідомляти ДСНС, поліцію.