До вашої уваги прості поради, що дозволять уберегти дитину від застуди: 

1. Найдієвіший засіб, який рекомендують усі медсестри у дитсадках, – змащувати носик дитини оксоліновою маззю, бодай не запобігти, то принаймні зменшити ризик захворювання малюка. 
2. Дітям треба більше гуляти, оскільки ризик підхопити якийсь вірус у приміщенні набагато вищий, ніж на свіжому повітрі. 
3. Привчіть дитину мити руки, до того ж не тільки після туалету. І що частіше вона це робитиме, то більш імовірно, що малеча менше хворітиме.
4. Загартовуйтеся, привчайте дитину до не дуже високої температури повітря удома, наприклад, удень вона не має перевищувати +21...+22 °С, а вночі – +17...+18 °С. Річ у тім, що за дуже високої температури повітря стає сухішим, що може призвести до пересихання слизової носоглотки, і як наслідок – знизити опірність до хвороб. 
5. Коли виходите на прогулянку, не вкутуйте малюка, бо він, активно рухаючись, тільки прітиме, що збільшує імовірність захворювання. 
6. Не допускайте, щоб у дитини були мокрі ноги. 
7. Привчіть малюка пити не звичайний чай, а спеціальні трав’яні відвари, або ж із малиновими або смородиновими гілочками. 
8. Коли вже так сталося, що ваш малюк застудився і в нього піднялася температура, не поспішайте її збивати, оскільки це відповідь організму на вірус. 

Дайте йому самому перебороти інфекцію. Температуру потрібно збивати, тільки якщо вона сягає 38–38,5 °С. Висока температура стимулює вироблення імунітету.

Відразу ж по приїзду з моря необхідно зайнятися профілактикою найпопулярніших в дитячому саду респіраторних захворювань. Ніхто, не при винайшов кращого способу прфілактики респіраторних хвороб ніж загартування. Про нього написано багато, вивчайте і вибираєте метод, відповідний вашому малюкові. Наш метод простий – дитини не кутати! Водою холодною не обливати, в ополонці малюка не купати. Просто старатися, щоб дитина не потіла. Влітку ходити голяком, взимку одягнена так, щоб не перегрівалася . І ще, якщо можна віднести до гартування – цілорічна фруктова терапія: полуниця, малина, смородина вишня. Всі ці фрукти можна заморожувати – так вони практично не втрачають корисних складових і доступні взимку. І якщо обшпарити ту ж заморожену малину окропом (не варити!), отримаєте натуральний вітамінний компот. З тих, що привезли найкраще ківі (1 кг ківі замінює кількість вітаміну С, що міститься в 1 ящику лимонів), з нього і бананів можна робити фруктові салати з йогуртом. До речі, якщо ви довіряєте полівітамінним комплексам навесні і осінню влаштовуйте діткам тритижневі вітамінні курси (за порадою педіатра). 

Ось, в принципі, і всі кроки по зміцненню імунітету до дитячого саду. Ще одна рада – коли приводите вранці дитину в садок, притисніть його (сердечко до сердечка) і постарайтеся передати йому своє тепло. Материнська любов – кращий захист від всіх хвороб! 

Грип – це вірусне захворювання, що розпочинається раптово і бурхливо, супроводжується лихоманкою, головними, м’язовими, суглобним болями, підвищеною температурою.

Інфікуватися можна не тільки при чханні і кашлі хворого та користуючись його речами, але й перебуваючи в приміщенні чи транспорті, де нещодавно знаходився хворий.

Хвороба перемагає тих, у кого недостатньо сильний імунітет. Тому, щоб не захворіти на грип у період епідемічного підвищення цього захворювання, слід вдаватися до ефективних профілактичних заходів:

1. зробити щеплення від грипу у поліклініках за місцем проживання;
2. звести до мінімуму відвідування місць з масовим перебуванням людей;
3. перед виходом з дому треба змазувати слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю;
4. використовувати марлеву (4 шарову) маску для захисту рота і носа під час перебування в транспорті та при спілкуванні з людьми;
5. провітрювати якомога частіше приміщення та проводити вологе прибирання;
6. часто та ретельно мити руки з милом або використовувати вологі серветки, що містять у своєму складі спирт.

Грип небезпечний своїми ускладненнями: запаленнями легенів, середнього вуха, гайморових пазух, бронхітами, враженням нирок, мозку, серця та інших органів. Він особливо небезпечний для дітей, людей похилого віку, хронічно хворих.

Якщо ви захворіли, необхідно залишитися вдома, негайно викликати лікаря та дотримувати всі його рекомендації.

Стан здоров‘я дитини залежить від чотирьох факторів:

• спадковості (20 %)
• рівня медичного обслуговування (10 %)
• умов середовища за проживанням (20 %)
• способу життя (50 %)

Як бачите, здоров‘я дитини багато в чому залежить від Вас, батьки, від того, що ви робили, щоб дитина народилася здоровою, що робите, щоб зміцнити її здоров’я і,  як навчаєте її здоровому способу життя. Тому, привчати дитину до здорового  способу життя повинні кожні батьки і робити це бажано якомога раніше.

Щоб привчити дитину до здорового способу життя, необхідно щоб цих же 

принципів дотримувалися батьки. Це важливо, бо кожна дитина бере приклад, в  першу чергу, з батьків і намагається їх наслідувати. Прекрасно, якщо батьки  займаються спортом разом з дитиною – спільні заняття захоплюють дітей.

Намагайтеся частіше виходити з дитиною на прогулянки, пограти в активні ігри  або покататися на велосипеді, а у вихідні –сходити в ліс або до озера. Дорослим свіже повітря теж піде тільки на користь.

Прогулянки на свіжому повітрі покращують апетит і сон.

Важливо передбачити, щоб дитина протягом дня достатньо рухалась.

Займайтесь всією сім’єю загартовуванням. Загартовування зміцнює імунітет дитини і дорослих, піднімає настрій і поліпшує самопочуття.Батьки повинні частіше спілкуватися з дитиною, проводити разом більше часу. Менше хворіють ті діти, які мають гарні стосунки з батьками. Зверніть особливу увагу на поліпшення особистої гігієни. Допоможіть дитині скласти та дотримуватись режиму праці й відпочинку. Вранці дитина не повинна різко вставати з ліжка: за ніч між хребцями накопичується рідина, а тому необхідно кілька разів потягнутися, щоб дати можливість хребту «прокинутись». Біля ліжка покладіть масажний килимок із гумовими шпильками, щоб дитина кілька хвилин походила по ньому, подразнюючи активні точки на стопах. Звертайте увагу на харчування дитини. На сніданок давайте дитині горіхи, родзинки, курагу – це для посилення мозкової діяльності, а також сир – для зміцнення кісток. Хай вона

бере із собою до школи бутерброд. Переконайте дитину у шкідливості чіпсів,  ароматизованих сухариків і солодких газованих напоїв. Неправильне харчування  призводить до хвороб: діабету, ожиріння, карієсу, гіпертонії, атеросклерозу,  серцевих нападів.

Запишіть Вашу дитину в спортивну секцію.

Запропонуйте дитині вибрати ту спортивну секцію, яка їй найбільше до душі.  Поясніть їй, як багато друзів вона знайде там і як там буде цікаво. Головне, щоб  дитина сама вибрала, чим вона хоче займатися. Не важливо, що це буде –танці, плавання або заняття якимось видом боротьби, найважливіше –щоб це подобалося дитині.

Намагайтеся, щоб у сім‘ї було більше радості, посмішок: сміх, радість посилюють  імунну систему, позитивно впливають на нервову систему, покращують загальне  самопочуття, на 50% зростає продуктивність навчання. Зверніть особливу увагу  на гігієну зору. Не давайте дітям дивитись телевізор більше 1-2-х годин на день. Потурбуйтеся, щоб на робочому місці (столі) дитини було достатнєосвітлення. Дитина не повинна читати лежачи. Після 45- ти хвилин підготовки  домашніх завдань треба робити перерву. Слідкуйте за тим, щоб дитина не  проводила багато часу біля телевізора або комп‘ютера.

Безумовно, привчання дитини до здорового способу життя не є легким завданням, але це варто зусиль, оскільки від цього залежить здоров‘я і самопочуття дитини. 

Привчивши дитину до здорового способу життя, Ви зможете максимально зміцнти  її здоров‘я в майбутньому і попередити багато захворювань.

ПАМ’ЯТКА.

ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА

ПРИ НОСОВІЙ КРОВОТЕЧІ

Носова кровотеча - кровотеча з носа, що може виникнути внаслідок травми, високої температури, високого артеріального тиску чи при захворюваннях крові. Травматична кровотеча виникає через колупання у носі, потрапляння до носу стороннього предмета або через перелами носових кісток.

При носовій кровотечі необхідно посадити дитину біля вмивальника. При цьому вона має трохи нахилити голову вперед і дихати ротом.

Не слід закидати голову, оскільки це пришвидшить зупинку кровотечі, а після     заковтування крові може спричинити блювання.

   Необхідно слідкувати за тим, щоб дитина не сякалася та не затискала ніс.

   Щоб зупинити кров, слід зробити марлевий чи ватний тампон, змочити його   3%- ним розчином перекису водню або холодною водою. Після цього ввести тампон у ніздрю.

·        Слід пересвідчитися , що кров не потрапляє до носоглотки. Для цього можна попросити дитину кілька разів сплюнути слину, подивитися , чи вона не офарбована кров’ю. Можна також заглянути дитині до рота.

·        Через 10-20 хвилин тампон треба акуратно прибрати, перед цим змочивши його холодною водою за допомогою піпетки.

·        Після припинення кровотечі слід проконтролювати, аби дитина не сильно втягувала носом повітря та не сякалася протягом кількох годин.

·        Носова кровотеча може виникнути через сухість слизової оболонки. Тому необхідно простежити за достатньою вологістю повітря у приміщенні де перебуває дитина. Якщо повітря сухе, можна увімкнути зволожувач повітря чи повісити вологе простирадло. Можна також змазати ніс дитини зсередини вазеліном.

·        У більшості випадків носова кровотеча у дітей минає самостійно. Якщо ж носова кровотеча у дітей сильна і триває більше 10 хвилин, необхідно викликати швидку допомогу.

ПАМ’ЯТКА.

ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ ПОРАНЕННЯХ

   Рани   – це пошкодження тканин, спричинені механічним впливом, що супроводжується порушенням цілісності шкіряних покривів та слизових оболонок. Залежно від типу травми та предмета, яким завдано   поранення, розрізняють різані, колоті, рублені рани тощо.

- Дрібні поверхневі рани зазвичай супроводжуються капілярною кровотечею, яка зупиняється самостійно чи після накладання щільної пов’язки. Глибокі рани можуть спричинити інтенсивну кровотечу ( венозну чи артеріальну ), що загрожує життю потерпілого.

- Перебіг раневого процесу залежить від типу і розміру рани, локалізації та ступеня її інфікування. При незначному інфікуванні рана може загоїтися шляхом первинного натягу. Через 1-2 доби зменшуються больові відчуття. Через 3-4 доби зникають набряк і почервоніння шкірних покривів навколо рани. У разі розвитку запального процесу посилюється біль, з’являється набряк та почервоніння шкірних покривів навколо рани, у потерпілого може підвищитись температура.

- Будь яке пошкодження шкірних покривів може зумовити розвиток запального процесу, а також правця. Тому навіть найдрібнішу рану необхідно обробляти антисептичними засобами.

- Щоб попередити інфікування, дрібні рани слід обробити, виконавши такі дії:

·        за необхідності звільнити поранену ділянку від одягу;

·         ретельно вимити руки водою з милом, одягнути одноразові гумові рукавички;

·        промити рану 3% - ним розчином перекису водню чи мірамістином ; якщо рана неглибока, але забруднена, бажано промити її теплою водою з милом;

·        обробити краї рани 2%-ним спиртовим розчином брильянтового зеленого чи 5%-ним спиртовим розчином йоду;

·        заклеїти оброблену рану бактерицидним лейкопластиром чи накласти антисептичну пов’язку (необхідно слідкувати, щоб ця пов’язка не забруднювалась і не промокала ).

   ● Якщо під час оброблення дрібної рани поновилася кровотеча, слід знову накласти щільну пов’язку, допоки кровотеча не зупиниться. Змінювати її лише за необхідності: у разі її намокання чи забруднення.

   ● Не варто самостійно обробляти рани з високим ризиком інфікування (наприклад, забруднені садни, глибокі колоті рани тощо). Варто звернутися до медичного закладу, де проведуть правильне та безпечне оброблення рани.

   ● Дрібні садни можна обробити за допомогою пов’язок з рідкими антисептиками (фурациліном, йодопіроном, хлоргексидином тощо) чи маззю на основі полі етиленгліколю.

   ● Мазі з антибіотиками не слід використовувати для оброблення глибоких ран, оскільки це порушує відтік вмісту рани.

   ● Концентровані дезінфікуючі засоби можна використовувати лише для знезараження непошкодженої шкіри навколо рани. Оскільки такі речовини найчастіше містять йод, це може спричинити алергічну реакцію.

ПАМ’ЯТКА.

ДОПОМОГА ДИТИНІ ПРИ ГОЛОВНОМУ БОЛІ.

Головний біль виникає у результаті подразнення нервових закінчень у стінках судин голови чи у мозкових оболонках.

       Причини головного болю.

   Причинами головного болю можуть бути перенапруження зору, наприклад, при поганому освітленні; порушений зір, якщо дитина не носить окуляри; захворювання очей, наприклад, глаукома.

   «Стріляючий», «розривний» чи «пекучий» біль в обличчі та потилиці виникають при невралгії – нервовій хворобі, яка супроводжується болями у тілі людини у місці проходження нерва.

       Сильний головний біль, що супроводжується блюванням, запамороченням, високою температурою тіла виникає у разі запалення головного мозку та його оболонок. У такому разі слід негайно звернутися за медичною допомогою.

       Досить часто настирливий головний біль, пов’язаний із запальними захворюваннями придаткових пазух носа, може бути результатом черепно-мозкової травми. Нерідко він супроводжує інфекційні захворювання, інтоксикації, неврологічні розлади, захворювання внутрішніх органів. Щоб з’ясувати причини настирливого головного болю, слід обов’язково проконсультуватися з лікарем, Головне – усунути причину, через яку виник головний біль.

Слабкий головний біль.

     Якщо клінічні ознаки захворювання відсутні, слабкий головний біль допоможуть подолати: спокій; тепло чи холод, прикладені до голови; склянка чаю;очищувальна клізма.

     Головний біль легкого ступеня, повторюється епізодично, не вимагає специфічного лікування. Профілактикою такого болю є дотримання санітарно-гігієнічного режиму – раціональне вітамінізоване харчування, дотримання розпорядку дня, необхідна фізична активність та прогулянки на свіжому повітрі. .                

Сильний головний біль.

       У випадках сильного болю можна дати дитині знеболювальні лікарські засоби: парацетамол (з розрахунку 10-15 мг/кг маси тіла ), ібупрофен ( з розрахунку 5-10 мг/кг) комбіновані лікарські засоби, що містять кофеін і спазмолітики – лікарські засоби , що знижують тонус, знімають спазми.

         Якщо головний біль сильний, частий чи не припиняється після прийому лікарських засобів, дитину слід терміново показати лікарю - невропатологу та провести необхідні діагностичні та лікувальні заходи.

ПАМ’ЯТКА

ДЛЯ БАТЬКІВ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ

         Шановні батьки! Щоб уберегти ваші родини від таких поширених та небезпечних захворювань, як гострі кишкові інфекції (ГКІ), слід виховувати санітарно гігієнічні навички у сім’ї та змалку привчати дітей до особистої гігієни.

       Гострі кишкові інфекції – це група гострих інфекційних хвороб, що характеризуються ураженням шлункового-кишкового тракту з порушенням водно – мінерального обміну, загальною інтоксикацією.

       Щоб уникнути ГКІ, після прогулянки, перед приготуванням їжі, у процесі готування та перед їдою слід ретельно мити руки з милом.

       Слід регулярно підстригати нігті собі і дитині. Довгі нігті, а також прикраси на руках знижують ефективність миття рук. Це особливо важливо для профілактики ГКІ у дітей раннього віку, до організму яких збудники інфекцій найчастіше потрапляють саме контактно – побутовим шляхом.  

       Якщо ваша дитина гризе нігті, смокче пальці чи слинить їх, варто відучити її від таких шкідливих звичок.

         Для новонароджених та немовлят найнадійнішим способом профілактики ГКІ є грудне вигодовування. Якщо дитину годують штучними сумішами, їх слід готувати безпосередньо перед їдою та у кожному разі не зберігати до наступного годування.

       Не варто вживати продукти сумнівної якості. Купуючи продукти на ринку, слід звернути увагу на умови їх зберігання. Особливо небезпечними є продукти, куплені у місцях стихійної торгівлі.

         Ліпше вживати пастеризовані молочні продукти. Не слід вживати сире молоко та кисле молоко, приготоване у домашніх умовах.

         Для приготування страв та напоїв слід використовувати лише свіжі, неушкоджені та ретельно очищені продукти, чистий посуд тощо. Наприклад, приготований сік слід вживати одразу   та не зберігати до наступного годування.

         Особливу увагу слід приділяти безпеці продуктів харчування, адже чимало з ним ми вживаємо сирими. Перед вживанням сирих овочів, фруктів і ягід слід ретельно вимити їх проточною питною водою, а потім обдати окропом.

         Готуючи їжу, варто пам’ятати що сирі продукти, зокрема птиця, м’ясо, риба, молоко тощо, часто заражені збудниками ГКІ. Запорукою їх знищення є ретельне кулінарне оброблення – температура продукту під час оброблення має становити 1000С. Заморожені м’ясо, риба, птиця мають повністю відтанути перед кулінарним обробленням.

       Готові страви бажано вживати одразу після приготування. Страви кімнатної   температури, які до того ж зберігаються без дотримання належних умов, є ідеальним середовищем для розмноження мікроорганізмів.

       Якщо ви готуєте із запасом чи у вас залишилася частина страви, слід пам’ятати, що готові страви мають зберігатися або гарячими ( при температурі приблизно 600С чи вище ), або холодними ( при температурі приблизно 100С чи нижче ). Це вкрай важливо, якщо ви плануєте зберігати страву 4 – 5 годин або більше.

       Не варто водночас зберігати у холодильнику багато теплих страв, оскільки це уповільнює їх охолодження. Якщо всередині готової страви довго зберігається тепло ( температура вище 100С ), мікроорганізми виживають і швидко розмножуються, що може зашкодити вашому здоров’ю та здоров’ю дитини.

       Розігрівати заздалегідь приготовані страви варто при температурі не нижче 1000С. Це надійний спосіб уберегтися від мікроорганізмів, які могли розмножуватися в їжі у процесі її зберігання ( правильне зберігання готових страв пригнічує розмноження хвороботворних мікроорганізмів, але не знищує їх повністю ).

       Не слід зберігати готові страви поряд із сирими продуктами, щоб уникнути небезпеки перехресного зараження. Збудники ГКІ, які містяться у сирих продуктах, можуть потрапити на готові страви при безпосередньому контакті. Таке перехресне зараження називають видимим. Також розрізняють приховане перехресне зараження, коли збудники ГКІ потрапляють на готові страви через кухонне приладдя, поверхні тощо.

       Якщо на ваших руках є порізи чи дрібні рани, їх слід забинтувати чи заклеїти бактерицидним пластиром, перш ніж готувати їжу.

       Зберігати продукти харчування слід якомога далі від хатніх тварин, оскільки вини також можуть бути джерелом збудників інфекцій. Для надійнішого захисту зберігайте продукти в ємностях, які щільно закриваються.

         Слід завжди зберігати продукти харчування, дотримуючись умов і термінів придатності, що вказані на упаковці.

       Варто пам’ятати про чистоту на кухні. На поверхнях для приготування їжі не має бути бруду, пилу, плям. Рушники для витирання та миття посуду слід щодня змінювати.

       Для   пиття та приготування їжі слід використовувати воду тільки гарантованої якості. Якщо у вас є сумніви щодо її характеристик, ліпше додатково прокип’ятити воду, аби попередити ризик зараження.

ПАМ’ЯТКА

ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ ЗАБИТТЯХ

   Забиття – це закриті пошкодження тканин і органів без істотного порушення їхньої структури, зазвичай спричинені ударом тупим предметом чи падінням. На місці забиттів, як правило, з’являються припухлість або крововилив ( синець ), зумовлені набряком прилеглих тканин і кровотечею з дрібних пошкоджених судин.

   Послабити біль при незначних забиттях м’яких тканин допоможе холод. Бажано використовувати спеціальні гіпсометричні ( охолоджувальні ) пакети. У разі їх відсутності можна застосувати підручні засоби: заморожені продукти з морозильної камери ( попередньо обгорнувши їх тканиною), мокру ганчірку чи рушник, охолодити пошкоджене місце під струменем холодної води тощо.

   При підозрі на складнішу травму ( перелом, вивих, пошкодження внутрішніх органів тощо) перша долікарська допомога має відповідати тяжкості передбачуваної травми:

·        При порушенні цілісності шкіри накласти стерильну пов’язку;

·        У разі відшарування шкіри, при численних забиттях, забиттях суглобів, внутрішніх органів провести транспортну іммобілізацію (тимчасове фіксування травмованої ділянки на період транспортування до лікувального закладу);

·        При порушенні дихання чи серцевої діяльності негайно розпочати штучне дихання та масаж серця;

·        При підозрі на пошкодження внутрішніх органів потерпілому слід забезпечити спокій, заборонити вставати та ходити – переносити його можна лише на руках чи ношах.

   При забитті голови насамперед необхідно з’ясувати всі обставини травми, адже дитина може отримати струс мозку навіть через падіння з невеликої висоти.

   Якщо після удару головою дитина відразу ж починає плакати, а упродовж 15 хвилин заспокоюється – травма мозку малоймовірна. Насторожити після падіння мають такі симптоми: непритомність, біль, припухлість у зоні удару, блідість обличчя, в’ялість, нудота чи блювання. У такому разі необхідно негайно викликати швидку допомогу.

   У разі появи гематоми у зоні удару дитину необхідно якнайшвидше показати лікарю. Якщо на місці удару з’явилася рана, слід обробити її краї розчином йоду і накласти стерильну пов’язку.

   Якщо в результаті травми дитина пошкодила зуб, їй необхідно прополоскати рот чистою водою і звернутися до стоматолога.

   У разі носової кровотечі внаслідок забиття голови необхідно посадити дитину біля вмивальника. Закидати голову не потрібно, оскільки це не пришвидшить зупинку кровотечі, а після заковтування крові може спричинити блювання. На перенісся бажано покласти лід, огорнутий тканиною. Необхідно стежити за тим, щоб дитина не сякалася і не затискала ніс. Якщо носова кровотеча триває більше 10 хвилин, необхідно викликати швидку допомогу.

ПАМ’ЯТКА
ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ ОБМОРОЖЕННІ

     При підозрі на обмороження потерпілого необхідно доставити у тепле, опалюване приміщення. Обережно зняти мокрий одяг і взуття. Якщо взуття не знімається – його слід розрізати.

     Важливо не допустити швидкого зігрівання пошкоджених ділянок тіла. Пониження температури у тканинах супроводжується порушенням кровопостачання через різке уповільнення кровоточу в капілярах. Відновлювати життєдіяльність клітин без поновлення кровотоку є небезпечним через те, що обмін речовин у клітині повністю відновлюється, проте не постачається кисень і не виводяться продукти метаболізму. Як наслідок – клітина гине через відсутність кисню і накопичення продуктів обміну, що спричинює появу некрозу тканин навіть при легких ступенях обмороження.

     Найбільш ефективний і безпечний спосіб зігріти обморожену ділянку та відновити у ній кровообіг – теплові ванни. Обморожену ділянку тіла занурюють у теплу воду. Упродовж 20-30 хвилин температуру води поступово підвищують від 20 С до 40 С, доки обморожена ділянка не порожевіє та не потепліє.

     Після теплової ванни ( або іншого зігрівання ) пошкодженні ділянки тіла необхідно ретельно висушити. На обморожену поверхню накласти септичну теплоізолювальну пов’язку. Не можна змащувати пошкоджені ділянки жиром чи мазями, оскільки це істотно ускладнює подальше оброблення.

     Обморожені ділянки тіла не можна розтирати снігом, що такі заходи лише посилюють охолодження, а на шкірі з’являються мікротравми, що створює сприятливі умови для розвитку інфекційного процесу, а надалі – для гнійних уражень м’яких тканин. Легкий масаж і розтирання можливі при І ступені обмороження. При обмороженнях ІІ,ІІІ,ІV ступенів це може призвести до травм судин, що збільшує небезпеку їх тромбозу і глибинного пошкодження тканин.

     Велике значення при наданні першої долікарської допомоги мають заходи щодо загального зігрівання потерпілого, зокрема пиття теплих напоїв (чай, молоко). Зазвичай при обмороженнях І ступеня таких процедур достатньо. Якщо колір і чутливість шкіри відновлюються, потерпілий не відчуває болю, то подальше лікування йому не потрібне.

     Якщо зберігається блідість обмороженої ділянки, місцеве пониження температури, анестезія чи біль, необхідно терміново доставити потерпілого до лікарні, оскільки такі симптоми вказують на глибоке обмороження м’яких тканин. Якщо перша допомога не була надана до прибуття санітарного транспорту, її необхідно надати під час транспортування.

     ● носити головний убір і одяг з шерсті чи хутра, які залишають повітряний прошарок між тілом та одягом;

     ● закривати частини тіла, які найчастіше травмуються при обмороженні (пальці рук і ніг, вуха, ніс);

     ● пити більше теплих напоїв, що поліпшує терморегуляцію організму;

     ● дозувати тривалість прогулянок.